Было время, когда женщины и стирали вручную и долгими часами стояли за гладильной доской или у плиты, размышляя в полной тишине о великом смысле человеческой жизни.
Именно тогда они и могли слышать этот голос. Называйте его, как хотите: интуицией, внутренним голосом, голосом Бога или Духа…
Именно в такие моменты духовной тишины принимались женщинами мудрые и правильные решения, и женщина просто молилась о здоровье детей и мужа, о благополучии семьи. Она не конкурировала с мужчиной, она помогала ему своей мудростью.
Пришло время, когда женщины не стирают вручную и почти не готовят, они этим даже гордятся.
Они давно водят современные автомобили, курят табак и ругаются матом. Они почти не рожают детей в браке с любимым мужчиной, а когда возраст поджимает, используют других для суррогатного материнства…
Они, наконец-то, отодвинули мужчин с их пьедестала, заняв по праву первое место в этой бесовской гонке за лидерство.
Они давно не знают покоя и тишины.
Той особенной духовной тишины, когда слышно, как бьётся в груди удивительное женское сердце…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
Научи меня смеяться - Юрий Коротких ...А клоун всё кружил и кружил девочку, а она всё смеялась и смеялась и совсем не хотела останавливаться. Она была так благодарна этому странному человеку с красным носом, что он снова научил её смеяться...
