Сьогодні в світлий день оцей
Я відчуваю запах м"яти
І бачу ніжну усмішку Христа...
Всю мою душу, моє серце
Він аж по вінця наповня
Любов"ю, радістю, теплом,
Дарує щастя і натхнення.
Як вдячна я Тобі,Господь,
За ласку, дивне почуття,
Яке веде до одкровення.
Сьогодні і завждИ
Ти будь мені близький-
Найближчий від усіх на світі.
Я вдячна за життя,
Що дарував мені,
За ніжний, неповторний запах квітів,
За сонце в небі й журавля,
За "бабине" недовге літо,
За те, що я живу на цьому світі;
За те, що Ти послав в цей світ
Своє єдинеє Дитя;
Що потім це Дитя , прийнявши гіркі муки
За Ним не скоєні гріхи,
Спасло мене, мою дитину,
Батьків, братів, сестер
Від вічних мук на тому світі-
За це, Господь,Тебе люблю
І воздаю Тобі хвалу.
Я хочу,щоб весь світ, мій Боже,
Звільнився від всього гріха,
Щоб Україна вільна, молода
Предстала перед Богом на колінах
В молитві.
Надіюсь, вірю, що настане час
І прийде та хвилина,
Коли,Господь, почуєш нас
Й благословиш мою країну,
Увесь її народ на щастя, на добро,
На вічну радість безкінечну.
За все хвала Тобі,Господь,
Хвала безмежна, вічна!
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 3305 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Крик души : Домашние войны... - Сергей Сгибнев Сколько бы ни исследовали мы причины распада семей, во всем и всегда видим попытки сторон (как жены, так и мужа) обелить себя и обвинить, теперь уже соперника, в ответственности за совершившееся. И каждый считает свою ситуацию уникальной… Что, мол, только у них это случилось, и по вине противоположной стороны. Но как же прав был Екклесиаст, сказавший еще три с половиной тысячи лет назад:
- Что было, то и будет; и что делалось, то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем.
Бывает нечто, о чем говорят: "смотри, вот это новое"; но [это] было уже в веках, бывших прежде нас. Нет памяти о прежнем; да и о том, что будет, не останется памяти у тех, которые будут после (Еккл.1:9-11).
Святитель Иоанн Златоуст жил и трудился во славу Господа нашего на исходе ТРЕТЬЕГО века. 1600 лет прошло с тех пор, как услышали люди его проникновенные, пропитанные истиной Святого Духа слова.
Прочтем же еще раз размышления великого мужа силы и славы Господней. Не о сегодняшнем ли дне сказано? Не к нам ли – сегодняшним, обращение?
